|
« У Бабинім Яру »
…Ходив із скрипкою у парі
він майже все своє життя.
Вона лежала у футлярі,
мов у колисочці дитя.
Як за гестапівським наказом
йому сумна прослалась путь,
ішов, як завжди, з нею разом,
ще й встиг і фрак свій одягнуть.
Коли ж, хитнувшись серед яру
в житті, ступив останній крок,
з осиротілого футляра
упала скрипка на пісок.
Він простягнув до неї руку
і, доки вдарив смерті струм,
блідими пальцями пилюку
старанно струшував зі струн…
Абрам Кацнельсон