< >

Про автора

співпрацю з КДБ - лише за цієї умови його відпускали в творче відрядження до Англії.
Опинившись по той бік залізної завіси, він одразу ж робить вчинок, на який зважилося б небагато емігрантів. Кузнєцов дає інтерв'ю англійській газеті «Санді Телеграф». В кращих традиціях «жанру сповіді» він розповідає про те, що дав формальну згоду на співпрацю з КДБ. Він просить політичного притулку - його приймають.
І ось, нарешті, зусилля письменника увінчалися успіхом. Нью-йоркське видавництво публікує роман-документ «Бабин Яр». Все до останнього слова, вся правда до останньої краплі, жодного тиску цензури. Але Анатолій Кузнєцов все одно нещасливий.
Він нарешті вирвався з залізної завіси, що розколола світ на дві частини, й лише тут зрозумів, що ця тріщина проходить прямісінько через його серце. І цей тягар виявився для нього непідйомним.

«Цей роман я починав писати в Києві, в материній хаті. Але потім не зміг продовжити й поїхав: не міг спати. Вночі вві сні я чув крик: то я лягав, і мене розстрілювали в обличчя, в груди, в потилицю, то стояв збоку із зошитом в руках, очікуючи початку, а вони не стріляли, у них була обідня перерва, вони палили вогнище із книг, качали якусь пульпу, а я все чекав, коли ж це трапиться, щоб я міг сумлінно все записати. Цей жах переслідував мене, це був і не сон, і не реальність, я зривався, від лунаючих у вухах криків тисяч людей, що гинули».
Про закордонне життя Анатолія Кузнєцова його сином Олексієм написана книга з характерною назвою «Між Гринвічем та Куренівкою». В основу ще одного документа, цього разу про життя письменника, лягли листи, які Анатолій писав із-за кордону. Помер автор «Бабиного Яру» від третього інфаркту в 1979 р., трохи не доживши до 50 років.
Кажуть, що такі романи, як «Бабин Яр» пишуться, щоб звільнитися від тягаря пережитого. Якщо ти не розповідаєш правду іншому, вона починає підточувати тебе зсередини. Все ж таки, у правді ХХ сторіччя є своє жало. Кузнєцов висповідав усе. Але дивна річ. Жало залишилося в серці. Виявляється, навіть сповідь не допомагає. Тут якась таємниця, та чи нам розгадувати долі Божі, які коштували життя мільйонам людей?